У Росії почалася підготовка до заборони обігу американської валюти. Найімовірніше серйозне звуження доларового обороту буде вже в кінці року, після того як в листопаді набудуть чинності нові пакети санкцій. В першу чергу відбудеться скасування валютних вкладів, вважає ряд аналітиків. Це буде відбуватися з їх одночасною заміною в ряді держбанків на рублеві депозити. Потім - серйозні обмеження з обміну валюти в обмінниках і банках. Паралельно буде проводиться грошова реформа і деномінація.
В цілому це позначиться і на курсі долара, який буде як офіційний так і чорного ринку - різниця між ними в 2-3 рази. Тобто приблизно за 1 долара будуть давати 120-170 рублів. Але одночасно з цим «рублізація» зовнішньої торгівлі зайшла в глухий кут.
Ідея відмовитися від долара у зовнішній торгівлі з країнами БРІКС, яка активно просувалася російською владою з моменту потрапляння під санкції Заходу, поки залишається нездійсненною.
Незважаючи на три роки переговорів з центробанками умовного блоку і укладені з ними угоди про прямі валютні свопи, компанії-експортери з Китаю і Індії не демонструють бажання переходити на оплату в рублях, показала статистика ЦБ по валютній структурі зовнішньоторговельних договорів.
У порівнянні з досанкціоннимі рівнями частка рубля в імпортних операціях з ними впала майже в 1,5 рази. Якщо в 2013-му році 5,8% імпортних контрактів з країнами БРІКС полягали в рублях, то в минулому році таких було вже лише 3,7%.
Китай - найбільший постачальник в Росію товарів з БРІКС - скоротив частку контрактів з оплатою в рублях з 3,9% чотири роки тому до 2,7% - в минулому році.
Поставки з Індії до санкцій оплачувалися в російській валюті на 24,1%, а за 9 місяців 2017 го їх частка скоротилася до 20,8%. Частка доларових розрахунків, навпаки, зросла з 61,8% до 66,9%.
З Китаєм одна з проблем полягає в тому, що в двосторонній торгівлі дуже сильна сезонність: в першому півріччі - це профіцит в російську сторону, у другому - в китайську сторону, розповідав раніше заступник міністра фінансів Олексій Мойсеєв: у такій ситуації для нормальної роботи важливо мати розвинений ринок капіталу, тобто спекулянтів, які будуть скуповувати юані в першому півріччі і рублі - в другому.
Але створити його не вийшло: торги парою юань-рубль йдуть на МосБірже з 2010 року. Однак їх обсяг - це «трохи більше, ніж нічого», говорить директор з інвестицій ІК «Пітер Траст» Михайло Алтинов: в третьому кварталі - максимум 50-60 млн юанів в день. З 2015-го року МосБіржа запустила торги ф'ючерсом на юань, але там активність ще менше.
В неминучість санкцій проти російського держборгу повірили найбільші європейські фонди. Керуючі британського Aberdeen Standard і німецької Allianz Віктор Сабо і Шахзад Хасан сказали Bloomberg, що «негативний настрой відносно Росії у Вашингтоні міцніє», а «момент, коли це можна було ігнорувати, минув».
«Якщо такі рішення будуть введені, буде підвищена волатильність, перш ніж ставки стабілізуються на певному рівні», - попередила Набіулліна. Банки, втім, можуть отримати послаблення: ОФЗ дозволять перекласифікувати в «папери, що утримуються до погашення», що дозволить не нехтувати падіння їх ринкової вартості.
Сумарний відтік капіталу з Росії за підсумками року поб'є останніх трьох років. За словами Набіулліної, ЦБ прогнозує вивезення 55 млрд доларів, що майже вдвічі більше, ніж регулятор очікував в квітні (28 млрд), і в 4 рази перевищує прогноз грудня (15 млрд).
