- Евакуація міського населення Евакуація. Визначення. Класифікація евакомеропріятій.
- локальна евакуація
- місцева евакуація
- Регіональна евакуація
- Загальна евакуація
- Повернутися в початок
- Повернутися в початок
- Основні завдання евакуаційну комісію АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЗВЕНА.
- Основні завдання евакуаційну комісію ОБ'ЄКТА ЕКОНОМІКИ.
- Основні завдання СЕП.
- Основні завдання ПЕП.
- Повернутися в початок
- Орієнтовна структура робочого апарату СЕП (склад):
- Основні завдання СЕП:
- Збірні евакуаційні пункти в НС мирного часу
- До складу групи управління входять:
- Основними завданнями груп управління на маршрутах евакуації пішим порядком є:
- Повернутися в початок
- Повернутися в початок
- Повернутися в початок
- Повернутися в початок
Евакуація міського населення Евакуація. Визначення. Класифікація евакомеропріятій.
Евакуація населення - комплекс заходів по організо¬ванному вивезення (висновку) населення із зон надзвичайної ситуації або ймовірної надзвичайної ситуації (НС) природного і техногенно¬го характеру і його короткочасного розміщення в завчасно підготовлених за умовами першочергового життєзабезпечення безо¬пасних (поза зонами дії вражаючих чинників джерела НС) райо¬нах (далі - безпечні райони). Евакуація вважається закінченою, коли все підлягає евакуації населення буде вивезено (виведе¬но) за межі зони дії вражаючих факторів джерела НС в безпечні райони.
локальна евакуація
проводиться в тому випадку, якщо зона можливого впливу вражаючих факторів джерела НС ограніче¬на межами окремих міських мікрорайонів або сільських насе¬ленних пунктів, при цьому чисельність еваконаселенія не перевищує декількох тисяч чоловік. В цьому випадку евакуйованих населення розміщується, як правило, в прилеглих до зоні НС населених пунктах або які не потерпіли районах міста (поза зонами дії пора¬жающіх чинників джерела НС).
місцева евакуація
проводиться в тому випадку, якщо в зону НС потрапляють середні міста, окремі райони великих міст, сільські райони. При цьому чисельність еваконаселенія може сос¬тавлять від декількох тисяч до десятків тисяч чоловік, які розміщуються, як правило, в безпечних районах суміжних з зоною НС.
Регіональна евакуація
здійснюється за умови поширення впливу вражаючих факторів на значні площі, що охоплюють території одного або декількох регіонів з високою щільністю населення, що включають великі міста. При про-веденні регіональної евакуації вивозиться (виведене) із зони НС населення може бути евакуйоване на значні відстані від постійного місця проживання.
Залежно від охоплення евакуаційними заходами населення, яке опинилося в зоні НС, виділяють наступні варіанти їх проведення: загальна евакуація і часткова евакуація.
Загальна евакуація
передбачає вивезення (висновок) всіх категорій населення із зони НС.
Часткова евакуація здійснюється при необхідності виведення з зони НС непрацездатного населе¬нія, дітей дошкільного віку, учнів шкіл, ПТУ (ліцеїв, коледжів).
Вибір зазначених варіантів проведення евакуації визначається в залежності від масштабів поширення і характеру небезпеки, достовірності прогнозу її реалізації, а також перспектив господарського використання виробничих об'єктів, розміщених в зоні дії вражаючих факторів джерела НС.
Повернутися в початок
Організація евакуації.
Підставою для прийняття рішення на проведення евакуа¬ціі є наявність загрози життю і здоров'ю людей, що оцінюється за заздалегідь встановленим для кожного виду небезпеки критеріям.
Право прийняття рішення на проведення евакуації прінад¬лежіт керівникам (начальникам ГО) органів виконавчої влади суб'єктів РФ, органів місцевого самоврядування, на території яких виникла або прогнозується НС.
Залежно від масштабів НС та вимог до терміновості про¬веденія евакуації екстрена (невідкладна) або упереджувальний (завчасна) евакуація, що носить місцевий або регіональний характер, здійснюється за вказівкою (розпорядженням) відповідних начальників цивільної оборони.
У випадках, що вимагають прийняття невідкладного рішення, екстрена евакуація, що носить локальний характер, може здійснюватися за вказівкою (розпорядженням) начальника чергово-діспетчерс¬кой служби потенційно небезпечного об'єкта.
Загальне керівництво евакуацією населення здійснюється начальниками цивільної оборони (комісіями з НС) територіальних, відомчих, об'єктових органів управління, а непосредс¬твенная організація і проведення евакуаційних заходів - евакуаційними органами, створюваними главами адміністрацій суб'ек¬тов Російської Федерації, органів місцевого самоврядування, органами управління об'єктів економіки через евакуаційні органи та управління ГОЧС відповідного рівня.
Проведення евакуації населення вимагає ретельно про¬думанного планування евакомеропріятій і завчасної всебічної підготовки: транспорту, доріг, районів розміщення евакуйованого населення в безпечних місцях, евакуаційних органів, а також всебічної підготовки населення у сфері захисту від НС.
Ця підготовча робота організовується і проводиться на¬чальнікамі цивільної оборони - керівниками органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування, органів управління об'єктів економіки через евакуаційні органи та управління ГОЧС.
Плани евакуації населення оформляються у вигляді розділів планів дій щодо попередження та ліквідації НС у мирний час на федеральному, регіональному, територіальному, місцевому, об'екто¬вом рівнях.
Плани забезпечення евакуації населення розробляються соот¬ветствующімі постійно діючими органами управління, спеці¬ально уповноваженими на вирішення завдань у сфері захисту населення і територій від НС. Порядок розробки, оформлення, погодження та затвердження даних планів визначається Положенням «Про єдину го¬сударственной систему запобігання і ліквідації надзвичайних сі¬туацій» та іншими відповідними нормативними документами.
Евакуація населення планується, організовується і осу¬ществляется за виробничо-територіальним принципом, який передбачає, що вивезення (висновок) з зон НС робітників, службовців, сту¬дентов, учнів середніх спеціальних навчальних закладів і профес¬сіонально-технічних училищ організовується на підприємствах, орга¬нізаціям, установам та навчальним закладам, евакуація іншого населення, не зайнятого у виробництві і сфері обслуговування - за місцем проживання через житлово-експлуатаційні органи.
У певних випадках евакуація здійснюється по терріто¬ріальному принципом, тобто безпосередньо з місць знаходження насе¬ленія на момент оголошення евакуації.
Способи евакуації і терміни її проведення залежать від масштабів НС, чисельності опинився в небезпечній зоні населення, наявності транспорту та інших місцевих умов. Населення евакуюють-ється транспортом, пішим порядком або комбінованим способом, заснованому на поєднанні виведення максимально можливої кількості людей з одночасним вивезенням решти населення наявним транспортом. При цьому транспортом планується вивозити, як пра¬віло, населення, яке не може пересуватися пішим порядком.
Комбінований спосіб евакуації в найбільш повній мірі от¬вечает вимогу щодо здійснення евакомеропріятій з зон НС (при постійній загрозі впливу вражаючих факторів джерела НС) в максимально стислі терміни.
Евакуйоване населення розміщується в безпечних ра¬йонах до особливого розпорядження, в залежності від обстановки. Взаємодія між федеральними органами ісполнітель¬ной влади, органами виконавчої влади суб'єктів РФ, органами місцевого самоврядування та організаціями при підготовці та проведе¬ніі евакуації населення здійснюється відповідно до Закону РФ «Про захист населення і територій від НС природного і техноген¬ного характеру», постановою уряду РФ від 5 но¬ября 1995 року, №1113 «Про єдину державну систему запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій», а також «Керівництвом по взаи-модействие Міністерства Российск ой Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стіхій¬них лих і Міністерства оборони з питань попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій ».
При наявності відповідних міждержавних догово¬ренностей розміщення евакуйованих громадян РФ може проводитися на території країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших суміжних держав. У свою чергу, територія РФ може бути надана для розміщення населення, евакуйованого з інших держав. Взаємодія компетентних органів сотруд¬нічающіх держав ґрунтується при цьому на нормах международно¬го права, умовах двосторонніх або багатосторонніх межгосударс-ничих домовленостей, законодавств РФ і інших країн.
Повернутися в початок
Евакуаційні органи. Призначення, склад, розміщення.
Для безпосередньої підготовки, планування і проведення евакуаційних заходів рішеннями Начальників цивільної оборони територіальних і галузевих (об'єктових) органів управління створюються евакуаційні органи, які працюють у взаємодії з відповідними органами управліннями ГОЧС і службами цивільної оборони. Завчасно (в мирний час) формуються (створюються) наступні евакооргани:
евакуаційні комісії республіканські, крайові, обласні, міські, районні в містах і інших населених пунктів і об'єктові; евакуаційні комісії міністерств (відомств) та організацій;
збірні евакуаційні пункти (СЕП) міські та об'єктові;
евакоприйомних комісії при органах місцевого самоврядування;
проміжні пункти евакуації (ППЕ);
прийомні евакуаційні пункти (ПЕП);
оперативні групи (ОГ) з організації вивезення еваконаселенія;
групи управління на маршрутах пішої евакуації;
адміністрації пунктів посадки (висадки) населення на транспорт (з транспорту).
Евакуаційні органи в практичній діяльності керуються федеральним законом "Про цивільну оборону", іншими нормативно-правовими актами Російської Федерації, справжнім Керівництвом, нормативними актами органів виконавчої влади та рекомендаціями відповідних органів управління ГОЧС.
Територіальні евакуаційні і евакоприйомних комісії очолюються заступниками керівників органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації та органів місцевого самоврядування, галузеві (об'єктові) евакуаційні комісії заступниками керівників галузей (об'єктів) економіки.
До складу евакуаційних і евакоприйомних комісій призначаються особи керівного складу адміністрацій (департаментів, управлінь, служб, відділів), транспортних органів, органів народної освіти, соціального забезпечення, охорони здоров'я, внутрішніх справ, зв'язку, представники військових комісаріатів, мобілізаційних підрозділів органів виконавчої влади, органів управління ГОЧС. Особи (військовозобов'язані), що мають мобілізаційні розпорядження, до складу евакуаційних органів не призначаються.
Основні завдання евакуаційну комісію АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЗВЕНА.
1. Підтримка зв'язку з підлеглими евакуаційними органами і транспортними службами, контроль ходу оповіщення населення і подачі транспорту на пункти посадки.
2. Керівництво роботою підлеглих евакуаційних комісій по збору евакуйованого населення і відправці його в безпечні райони.
3. Здійснення доповіді евакоприйомних комісіям про кількість виведеного (вивозиться) населення за часом і видам транспорту.
4. Збір і узагальнення даних про хід евакуації населення, доповідь їх начальнику ГО та вищим евакуаційним органам. 5. Організація першочергового життєзабезпечення і захисту населення.
Основні завдання евакуаційну комісію ОБ'ЄКТА ЕКОНОМІКИ.
1. Оповіщення робітників і службовців об'єкта про початок евакуації, часу прибуття їх і членів їх сімей на СЕП.
2. Постановка завдання начальникам ешелонів, старших за автоколонам, вручення їм списків еваконаселенія, що увійшов до складу колони (ешелону).
3. Підтримка взаємодії з транспортними органами, що виділяють транспортні засоби для вивозу робітників, службовців об'єктів і членів їх сімей в безпечний район (поза зоною дії вражаючих факторів джерела НС).
4. Ведення обліку і доповідь начальнику цивільної оборони об'єкту і районної (міської) евакокомісії про кількість вивезених в безпечний район (поза зоною дії вражаючих факторів НС) робітників, службовців і членів сімей (за часом, видам транспорту).
5. Забезпечення захисту населення на СЕП, пунктах посадки, на ППЕ.
6. Підтримує взаємодію з евакоприйомних комісіями в безпечному районі (поза зоною дії вражаючих факторів джерела НС). При необхідності висилає туди своїх представників.
Основні завдання СЕП.
1. Реєстрацію прибув на СЕП населення, розподіляє його по видам транспорту і відправляє на пункти посадки.
2. Ведення обліку еваконаселенія, що вивозиться в безпечні райони усіма видами транспорту і представляє про це відомості до вищої евакуаційну комісію.
3. Організація надання медичної допомоги, які захворіли під час перебування на СЕП.
4. Забезпечення підтримання громадського порядку та укриття населення, що знаходиться на СЕП, за встановленими сигналами.
5. В окремих випадках СЕП може не розгортатися. При цьому з особового складу СЕП формуються оперативні групи, посилені співробітниками МВС для організованого вивозу (виведення) із зони НС еваконаселенія.
Основні завдання ПЕП.
1. Зустріч прибулих поїздів (суден), автомобільних піших колон і забезпечення, спільно з адміністрацією пункту висадки (начальника станції, пристані), висадку евакуйованого населення. При необхідності організує тимчасове розміщення прибулого населення в найближчому до пункту висадки населеному пункті.
2. Організація взаємодії з автотранспортними органами з метою відправки населення в пункти його розміщення в безпечних районах.
3. Доповідь евакоприйомних комісії про час прибуття, кількість прибулого еваконаселенія і відправці його в пункт розміщення.
4. Організація надання медичної допомоги хворим з числа прибулого населення.
5. Забезпечення підтримки громадського порядку в районі пункту висадки.
Повернутися в початок
Збірний евакуаційний пункт. Призначення, склад, основні завдання.
Збірні евакуаційні пункти (СЕП) призначаються для збору, обліку евакуйованого населення, організованою відправки його в заміську зону і створюються на базі одного підприємства (установи. Організації). Розташовуються СЕП поблизу пунктів посадки на транспорт і на початку маршрутів пішої евакуації, як правило, в будівлях громадського призначення. Кожен СЕП забезпечується зв'язком з районної евакокоміссій, пунктом посадки (станцією, пристанню), вихідним пунктом на маршруті пішої евакуації, евакоорганамі в заміській зоні. Йому присвоюється номер і за ним закріплюються автомобільний транспорт, розташовані поблизу захисні споруди і відповідні об'єкти економіки, робітники і службовці яких з членами сімей та інше населення буде евакуюватися через даний СЕП.
Приписка населення до СЕП проводиться з розрахунку 4000 - 5000 чоловік на один пункт, кількість транспортних засобів, що подаються на СЕП, визначається відповідно до чисельності приписаного населення.
Орієнтовна структура робочого апарату СЕП (склад):
- начальник і його заступник;
- група реєстрації та обліку;
- група формування евакуаційних ешелонів (піших колон);
- кімната матері і дитини;
- стіл довідок;
- медичний пункт;
- пост (група) охорони громадського порядку;
- група зв'язку;
- комендантська служба.
На кожному СЕП до складу груп реєстрації та формування колон включаються представники евакокомісії об'єктів, приписані до даного пункту.
Основні завдання СЕП:
- забезпечення взаємодії з евакокоміссій міста (району), об'єктами, приписаними до СЕП, транспортними органами, вихідними пунктами маршрутів пішої евакуації, інформування їх про час прибуття населення на СЕП і часу відправлення його в заміську зону;
- контроль за своєчасним поданням транспортних засобів, організацією відправки еваконаселенія в заміську зону;
- ведення обліку евакуйованого населення, що вивозиться усіма видами транспорту і виведеного пішим порядком, і подання в установленому порядку і строки донесень в евакокоміссій міста (району);
- надання необхідної медичної допомоги хворим під час знаходження їх на СЕП;
- забезпечення дотримання населенням громадського порядку і укриття його в захисних спорудах за сигналами цивільної оборони.
Збірні евакуаційні пункти в НС мирного часу
Збірні евакуаційні пункти призначаються для збору і реєстрації еваконаселенія, формування евакуаційних колон і ешелонів, посадки на транспорт і відправки в безпечні райони евакуйованого населення.
СЕП розміщуються около ЗАЛІЗНИЧНИХ станцій, МОРСЬКИЙ и річкових портів, пристаней, поблизу маршрутів пішої евакуації, в місцях, что забезпечують умови для збору людей. Кількість СЕП и їх Пропускна здатність візначається з урахуванням чісельності евакуйованого населення, кількості маршрутів евакуації, пунктів посадки на транспорт и інтенсівності Відправлення з них автоколон, ешелонів, судів. Для размещения СЕП Використовують Різні Громадські Будівлі та споруди. На СЕП або в безпосередній близькості від нього для захисту населення готуються наявні захисні споруди (сховища, підвали та інші заглиблені приміщення), обладнуються найпростіші укриття.
Збірні евакуаційні пункти мають бути створені з розрахунку один СЕП поблизу кожної станції (пункту) посадки на транспорт і маршруту евакуації пішим порядком для забезпечення відправлення 5 - 6 поїздів на добу або комплектування та підготовки до маршу двох (по 500 чол.) Піших колон на годину.
СЕП повинен забезпечувати одночасне розміщення людей не менше ніж на один поїзд (судно, колону). Кожному СЕП присвоюється порядковий номер. За ним закріплюються об'єкти економіки, житлово-експлуатаційні організації, а також пункти посадки, з яких організовується вивезення населення і маршрути пішої евакуації.
СЕП забезпечуються прямим зв'язком з міськими, районними, об'єктовими евакуаційними комісіями, з пунктами посадки на транспорт і транспортними органами.
Для забезпечення роботи СЕП призначається робочий апарат з числа співробітників територіальних виконавчих органів, установ і організацій, на базі яких розгортається СЕП.
Екстрена (невідкладна) евакуація населення із зон НС здійснюється, як правило, без розгортання СЕП. Їх завдання в цих випадках покладаються на оперативні групи, за якими закріплюються відповідні адміністративно-територіальні одиниці.
До складу групи управління входять:
ланка зв'язку (3 - 4 чол.);
пости регулювання руху (5 - 8 чол.);
відділення забезпечення руху (8 - 10 чол.);
медичний пост (3 чол).
Основними завданнями груп управління на маршрутах евакуації пішим порядком є:
організована відправка піших колон;
підтримання порядку і забезпечення управління на маршруті;
підготовка та підтримка маршруту в справному стані;
ведення радіаційної і хімічної розвідки на маршруті;
надання медичної допомоги хворим на шляху прямування.
Повернутися в початок
Способи та порядок проведення евакуації
Евакуація - організований висновок (вивезення) населення, що не зайнятого в сфері виробництва, в тому числі учнів і студентів навчальних закладів, з міст у заміську зону. Розосередження - організований вивіз з міст робітників і службовців об'єктів, що працюють у воєнний час, і їх розміщення в заміській зоні для відпочинку.
Розосередження робітників і службовців і членів їх сімей здійснюється за виробничим принципом. При цьому зберігається цілісність підприємства, полегшується відправка робочих змін на роботу, медичне обслуговування і забезпечення харчуванням. Для проведення евакуації і розосередження використовуються всі види транспорту (залізничний, автомобільний, водний, повітряний). З метою проведення евакуації в стислі терміни основна частина населення виводиться з міст у пішому порядку, інша частина вивозиться транспортом до місць розміщення в заміській зоні.
Керують рассредоточением робітників і службовців і евакуацією решти населення штаби цивільної оборони всіх рівнів. Сповіщають населення про евакуацію штаби ГО за допомогою засобів масової інформації: по радіо, телебаченню, через друк, а також через ЖЕК (домоуправління).
На кожному підприємстві, в установі, навчальному закладі, ЖЕК, будинкоуправління завчасно складають евакуаційні списки на всіх робітників, службовців і членів їх сімей. Списки і паспорта (посвідчення особи) евакуйованих є основними документами для обліку, розміщення і забезпечення в районах розселення.
Для чіткого і своєчасного проведення евакуації і розосередження населення в містах створюються збірні евакуаційні пункти (СЕП). Як правило, СЕП розміщуються в клубах, кінотеатрах, Палацах культури, школах та інших громадських будівлях. Кожному СЕП приписується порядковий номер.
До СЕП приписуються робітники, службовці найближчих підприємств, організацій, навчальних закладів та члени їх сімей, а також населення, яке проживає в будинках ЖЕК (домоуправлінь), розташованих в цьому районі.
Повернутися в початок
Обов'язки евакуйованих, їх екіпірування
З оголошенням евакуації громадяни зобов'язані швидко підготувати засоби індивідуального захисту, особисті речі, гроші та документи (паспорт, військовий квиток, диплом про освіту, свідоцтва про народження дітей). Всі речі укладають в чемодан, речовий мішок або сумку, до них прикріплюють ярличок із зазначенням прізвища, імені та по батькові, постійної адреси і місця, куди евакуюються. Дітям дошкільного віку необхідно пришити на одяг мітки з білої тканини з зазначенням прізвища, імені та по батькові, року народження, адреси батьків і кінцевого пункту евакуації.
Оскільки час на підготовку до евакуації може дуже обмежено, в кожній родині бажано заздалегідь визначити і скласти список речей і продуктів, які потрібно взяти з собою в той чи інший час року. Кількість речей і продуктів харчування має бути розраховане на те, що людині доведеться нести їх самому. При евакуації на транспортних засобах загальна маса речей і продуктів харчування має складати приблизно 50 кг на дорослу людину; при евакуації пішим порядком вона може бути значно менше - відповідно до фізичної витривалістю кожної людини.
В квартирі необхідно відключити газ, електроприлади, з вікон зняти фіранки. Всі легкозаймисті речі і предмети поставити в простінки квартири, закрити кватирки. Після цього закрити квартиру і здати ключ під охорону домоуправління. Прибути до зазначеного терміну на збірний евакуаційний пункт, пройти реєстрацію. З собою, крім речей і документів, необхідно мати засоби індивідуального захисту, одяг, взуття, постіль, набір медикаментів і дво- тридобовий запас продуктів харчування та води.
Повернутися в початок
Правила поведінки на СЕП, під час перевезення
Організованість і дисциплінованість, своєчасне і неухильне виконання всіх вимог і вказівок адміністрації збірних евакуаційних пунктів є основними правилами поведінки населення. При проходженні на транспорті необхідно суворо дотримуватися встановлених правил, підтримувати дисципліну і порядок, виконувати вказівки старшого по вагону, автомобілю або судну і без їх дозволу не залишати транспортні засоби. При виведення населення пішим порядком поблизу СЕП формуються колони від 500 до 1000 чоловік.
Для контролю за організацією маршу призначаються вихідний пункт руху і пункти регулювання. Швидкість руху планується 4-5 кілометрів на годину. Для відпочинку здійснюють марш пішим порядком передбачаються привали: малий (на 10-15 хвилин) - через кожні 1-1,5 години руху, і великий (на 1-2 години) на початку другої половини переходу. Маршрут піших колон зазвичай планується на відстань одного добового переходу із задачею вийти за зону можливих руйнувань.
При евакуації пішим порядком необхідно дотримуватися зазначений темп руху і бути готовим за сигналом Повітряна тривога сховатися в найближчому захисній споруді або скористатися захисними властивостями місцевості (яри, кар'єри, ущелини т.п.).
Безпосередньо перед маршем, якщо є можливість, слід прийняти гарячу їжу, бо можливість її приготування і прийняття на шляху прямування малоймовірна.
При здійсненні маршу необхідно дотримуватися порядку. Не можна залишати колону без дозволу її начальника. При поганому самопочутті потрібно звернутися до лікаря, який супроводжує колону. У разі появи в колоні сторонніх осіб слід негайно повідомити про це начальнику колони. Взимку на маршрутах організують пункти обігріву.
Повернутися в початок
Прийом і розміщення прибулого населення
Прийом і розміщення прибулого населення в заміській зоні здійснюють місцеві органи адміністрації зі штабами цивільної оборони сільських районів. Для цього при адміністрації створюються приймальні евакуаційні пункти (ПЕП), а в місцях прибуття організують пункти зустрічі.
Прибулі в заміську зону проходять на ПЕП реєстрацію і за розпорядженням представників евакоприйомних органів на транспорті або пішим порядком слідують в район розміщення на проживання. Розселення проводиться як в громадських будівлях, так і в житлових будинках місцевих жителів (у порядку їх ущільнення). Комунально-побутове обслуговування евакуйованого населення забезпечується шляхом расшірерасшіренія існуючих в сільській місцевості та створення додаткових комунально-побутових установ.
Медичне обслуговування новоприбулих забезпечує існуюча мережа лікарень, поліклінік, медичних пунктів, аптек, а також частина медичних установ, евакуйованих з міст. Евакуйовані діти продовжують навчання в школах сільської місцевості. Місцеве населення готує житло для евакуйованих і рассредотачиваемого, обладнує під протирадіаційні укриття наявні заглиблені приміщення (підвали, льохи), готує до захисту від зараження запаси продуктів харчування та води. Воно повинно проявляти до прибулих максимум теплоти і турботи, особливо до людей похилого віку і дітям.
Евакуйовані розселяються в населених пунктах, як правило, разом з главою сім'ї.
Розосереджених і евакуйоване населення в місцях розміщення забезпечуються продовольством і промисловими товарами першої необхідності місцевими органами влади через існуючу торгову мережу.
